4
Єк соловія я в тузї в лузі,
Єк зазулечка в вишневим саду,
Єк ластивочка тай при цим дому.
Зап. в Жабю-Ільци, Косів. пов. 1911. Б. Заклинський.
Паралєлї: В. Шухевич, Гуцульщина, IV, стр. 42 — 43, ч. 11.
Увіходячи до господаря у двір, береза проказує:
Приходь, приходь сам Бог на сьой двір
Зо всіма святими, з нами молодими,
Бо йдуть до тебе у рік гостоньки,
У рік гостоньки, всьо колядники;
Позволь же їм защебетати,
Як соловейку на сїножатї,
Як зозуленцї при зеленім гаю.
В. Кравченко, Етн. матеріяли, стр. 20, ч. 54.
У кольиду вибирайит си в нас за Маґуров вісїм люда: Береза, скрипичник, тримбітар, кінь, що носи колачі, оден до гроший з скринькоў і три пльисаки. Збирайут си на Різдво по церкві (по Службі божій). Даўно скриньку з грішми носив береза, тепер береза носи хрест і дзвонок, а ше йикийс рубец, платинку (стулу). Йик ближьи си д хатї, дзвоньи, стают пид вікни, перше затримбітают і зачинают кольидувати (під вікнами):
Ми ўсу нічку тай ни спали,
Ми ходили, сумували.
Питали ми си доброго ґазди,
Допитали си ґречного пана,
Ґречного пана, ба й пана Петра.
Циж ти дома, ґречний пане,
Ґречний пане, пане Петре?
Ой ми знаєм, шо ти є дома.
Сиди собі в чолі стола,
В чолї стола єворового;
Ходит ти Господь ба й по домови,