Єк кольидники надходє до мудрого (= красного, богатого) ґазди, на подвірю співают:
Ми си пустили в високі гори,
А йдиж за грішми́ тай до комори.
Ключики бери, скриньки розмикай,
Скриньки розмикай, нам гроший давай.
Ой давай, давай, ни затинай си,
Ни маєш дати, ни підем з хати.
Наші ноженьки побигайте си,
Шість сорокивцив сподївайте си.
Шість сорокивцив, пів золотого,
Постоли наші за червоного.
Берім сй тузов, тут гроший вузол,
Май би си бгати, хотївше взяти.
Зап. в Жабю-Ільци, Косів. пов. 1911. Б. Заклинський.
У кольиду збирают си ўсе на Різдво по Службі. Иде звичайно десьить у водній таборі. У нас на Ільцї идут чотири таборі. То иде так: береза один, другий з христом, шо майит порьидок дати за столом, и тримбітар, скрипичник, дзвонар и кінь, шо носи колачі, а решта
Колядки і щедрівки.
1
