Випускаючи у світ отсю збірку колядок і щедрівок, уважаю за потрібне пояснити, як вона повстала.
Колядки, а також инші піснї, записував я вже як ученик ґімназії, але очевидно не мав іще свідомости їх ваги для науки. Набрав же її аж тоді, як став студентом університету та як попрочитував великі збірники Якова Головацького й Павла Чубинського і рецензії на них, та познайомив ся з історією нашої етнографії на підставі праць О. Пипіна, О. Огоновського, М. Сумцова, й деяких инших дрібнїйших. Виданє історичних пісень В. Антоновича й М. Драгоманова, куди заведено й колядки з історичною основою, звернуло мою увагу на їх давність. От окремо від инших пісень та від 1897 р. почав збирати їх систематично для такого виданя. Збиране протягло ся занадто довго, бо аж до мая 1913 р., коли я збірку упорядковану передав до друку. Таке довге збиранє, правда, знеохочує богатьох записувачів, які бажали би, щоб їх записи зараз по надісланю йшли до друку, але виходить на користь самого виданя, як се видно по кождій такій збірцї.
Протягом довгого часу збираня удало ся менї постягати записиз ріжних сторін нашої етноґрафічної теріторії з виїмком Угорської Руси, куди треба би самому їхати за записами, що для мене неможливе, а передруковувати звідти щонебудь не оплатило б ся з огляду на дуже погані й пофальшовані тамошні публїкації. Щож тикаєть ся часу, з якого походять записи в отсїй книжцї, то вони обіймають цїле столїтє, бо починають ся записами З. Д. Ходаковського, початими зараз із початком другого десятилїтя XIX ст., а кінчать ся записами А. Короткого або М. Кузьмака з 1913 р. По З. Ходаковськім що до давности йдуть за-
