258
258
258 151. Вдовина жура. А. А в лузї, в лузї, а в калиновім, Зажурила ся нерепилонька, Перепилонька, бідна вдовонька: Де -ж би я мала гнїздочко ввити? Вивилаж бим ’го а в темнім лузї! Там люди зайдут луги рубати, Луги зрубают, гнїздочко знайдут, Гнїзденько знайдут, дїти розже- [нут, Дїти розженут, жалю наробят. Зажурила ся перепилонька, Перепилонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гнїздочко звити? А звилаж бим ’го та в букови- [ноньцї! Рубачі зайдут лїси рубати, Лїси зрубают, гнїздочко знайдут, Гнїздочко знайдут, дїти розженут, Дїти розженут, жалю наробят. Зажурила ся перепилонька, Перепилонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гнїздочко ввити? А звилаж бим то в каменні горі! Там люди підут гору лупати, Гору злупают, гнїздочко знайдут, Гнїздочко знайдут, дїти розженут, Дїти розженут, жалю наробят. Зап. В. Тіосацький — Лолгш. Зажурила ся перепилонька, Нерепилонька, бідна вдовонька: Де-ж би я мала гнїздочко ввити? А звилаж бим ’го в шовковій [траві! Косарі зайдут, траву ізкосят, Траву ізкосят, гнїздочко знайдут, Гнїздочко знайдут, дїти розженут, Дїти розженут, жалю наробят. Зажурила ся перепилонька, Перепилонька, бідна вдововька: Де-ж би я мала гнїздочко звиїи? А звилаж бим ’го при нові стрісї, При нові стрісї, в нові стодолі! Ластівки злетят, гнїздочко знаіі- [дут, Гнїздочко знайдут, дїти розженут, Дїти розженут, жалю наробят. Зажурила ся перепилочка, Перепилочка, бідна вдовочка: Де*ж би я мала гнїздочко ввити? Хіба ’го зівю в світлї світлонцї, В світлї світлонцї, в свого мило- [го, В свого милого, в білі постїлцї, Перепилонька, бідна вдовонька, Бідна вдовонька, чом Павлїнонька. Вінчуемо-ж тя річними святи. В. Зажурила сьи перепелонька, Де би она си гньіздечко увила? Й а увила бим си ў йарій пши- [ници: Війдут дьівочки пшиничку жати, Гпьіздо роскинут, дьіти розжинут. Зажурила сьи пирипелонька, Де би она си гньіздечко увила? Й а увила бим си й а у коло- [пеньках: Війдут жіночки колопньі брати, Гньіздо роскинут, дьіти розженут.