Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/289

Ця сторінка ще не вичитана

255

255

255 Три шитя шиет — все ширінечки: Одну ширіньку — шовком вішила, Другу ширіньку — позолотила, Трету ширіньку — як біль біленьку. В неділю рано гречная паня С постелі встала, личко вмивала, Русеньку косу та й росчисала, Біленьке тїлце красно вбирала, Та й до церковцї си вибирала Ті ширінечки з собов узяла. Як вона прийшла перед церковцу Сами си двері поростворали, Сами си свічки позажигали, Сами си книжки поростворали. Вона припала перед пристола, Свою головку низко вклонила, Господу Богу щиро молила: Тов ширінечков — пристів покрила, Другов ширіньков — свічку піднела, Трету ширіньку на Службу дала. Кодо пристола — святий Никола, А на престолі — Матка Христова, Книжку читає, Христа благає, За господиню, гречную паню, За еї гадку, за всю челядку. Вінчуем тебе, гречна ґаздине, Сими святками, все різдвяними, Все рік від року, токмо до віку. Сидят ангели та й Бога молят. В одно віконце — сіяет сонце, В друге віконце — світит місяцю, В трете віконце — зірничка чает, Зірничка чает, ґаздинька встаєг, Ґаздивька встаєт — личко вмиваєт, Богу ся молпт — за господаря. Єк ся убрала, свічку зсукала, На святе Рождество — на Службу дала. Зі збірки Онуфрія Савчука, Ясенів Горішний, пов. Косів.