Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/279

Ця сторінка ще не вичитана

245

245

245 В. Там на ріцї, на Йордані', Взєла его на рученьки, Занесла то до церквоньки: Сама сї церквонька відчинила, Сами сї престоли застелили, Сами сї свічи засвітили, Сами сї світії посходили. Йордань, Йордань студеная.1) Там Есененька хусти прала, Зобачила див дивнесенький, Див дивнесенький — хрестик 30- [лотеиький. Зі збірки Северина Лввицького, Оѣільско, пов. Сокаль, зап. від Олени Ткачик, 1901. Несїть мене до церковні, За кождою стрічкою додають: „Щедрий вечір, святий вечір“. Зап. у Ііоростятині і Вовкодавах, Ровен. пов., Волин. Губ. Вас. Доманицький. Ой при кірници2) та при студници, Ой там черцеве3) воду светили, Воду светили, благословили, Та загубили золотий хрестик.4) Ой була-ж туди гладка5) стеженька, Ой ішла-ж нею та ґаздиненька, Та ґаздиненька, на іме°) (Аина). Ой знайшлаж она золотий хрестик, Та зострічае два-три черцеве^): Біг-помагай-біг,7) та ґаздиненько, Та ґаздиненько, на іме8) (Анно)! Бодай здорови два-три черчеве.у) Будїм питати а звідовати,8) Ой ци не знайшла золотий хрестик? Ой хоть ем найшла, хоть єм не найшла, Щож мінїу) буде за переемец? Будїм за тебе Бога просити, Бога просити, службу служити, Г. Там на річці, на Йордані, Золотий хрест виринає, Виринає, промовляє: Возьміть мене на рученькі, Кладїть мене на престолі. Сами звони зазвонили, Сами двери очинили, Сами свічи засвітили. Друга ґрупа. А.

  • ) Додає ся ва кождим стихом.