XXVII
раз другому, але співают, гуляют, а витак знов колєдуют другу колєду, аж на кінци всїм доколєдуют, так перериваючі співанками, данцями та всїлякими хараманами.
Ґаздї колєдуют колєдий, в єких бирше си згадує про Христа, страсти; ґаздини колєдуют у нас суда в Жєбю найбирше:
Коло керницї, коло теплицї |
Колєди ґаздї и ґаздини закінчюют вінчьованєм:
Дай же вам, Боже, шо в поли врожай, |
Єк ґаздини то :
Ой за сим словом бувай здорова, |
Єк є дїти:
Ой з ґосподарем, тай з дїточьками. |
Єк ґаздї то:
Ой за сим словом будже нам здоров, |
При сих словах бере береза и колєдники дзвинки в руки и єк докінчєє: Токма до віку, задзвонї всї дзвинки, а береза говори: Вінчюємо вас шєстєм, здоровєм, сими сєтками и пришлим роком. Дай вам, Боже, шєсте, здоровє, та многа лїта!
Ґазда, єкий слухав колєди, ци ґаздиня, встає и говори: Дєкуємо, дєкуємо. Дай, Боже, и вам здоровє, абисте диждали шє и на рик.