212
212
212 Звоночьком дзвонит тай Бога За цего ґазду тай за ґаздиню, [просит, Гой за ґаздиню, за всу чалядку. Гой Бога просит за цего ґазду, Зап. в Бабині, Косівського пов. від Палгл Палгйчука в 1911 р. М. Тимяківна. Е. і 1,й дома, дома, наш пан ґосподар? Ой дай Боже!* Ой ми знаємо, що ґазда дома. В нашого ґазди срібні ворота, Срібні ворота, з самого злота. Ой на подвірю ни мгла налїгла, Ни мгла налїгла, все білі вівцї. Ой за вівцями три пастері йдут, Ой ідут, ідут, по трубцї несут. В сьветого Дмитра трубочка хитра, А в Николая ще й роговая, А у Юрія все мідїнная, А у Господа з щирого злота. Як май затрубив святий я Дмитро, Забіліли ся гори, долини, Гори, долини, ще й полонини. Як май затрубив святий Николай, Замерзли гори, люд засмутив ся. Як май затрубив пресвятий Юрій, Зазеленїли гори, долини, Гори, долини, ще й полонини. Як май затрубив сам Господь святий, Я звеселив ся весь мир на земли, Весь мир на земли, церкви, косцьоли, Церкви, косцьоли, в церквах пристоли. Що у тих церквах пристоли стое, Що на пристолах проскури стое, На тих проскурах ксьондз служби правит, Ксьондз служби правит, все не простії, Все не простії, а все святії: Першу службочку на святе Різдво, Другу службочку на Василїчко, Трету службочку на великий день, На великвй день, бай на Великдень.
