207
207
207 Гой за ґаздиню й за всу чалядку. Вінчюемо вас шьистем, здоровем, Шьистем, здоровем, Сьвитим Вечером, Сьвитим Вечером тай сьвитим Різдвом, Гой сьвитим Різдвом тай Новим Роком, Тай Новим Роком тай довгим віком. Зап. від Палїя Палгичука в Вабилї, Косів. пов., в 1911 р. Ш. Тимяківна. В другім вар. М. Тимяківної, з Соколівки, приходить та зміна, що сокіл ди- вить ся на море, по вкім плине корабелі ; в норабли сидять панове і говорять, що тепер не так, як з первовіку. В нашого пана ґосподаренька Гей дай Боже!* Світлонька нова, все горіхова, А в ті світлонцї а всї Святії, Ой лишеж нема Ісуса Христа. Взяли радити, кого післати: Они-ж врадили святого Петра. Як урадили, его післали. Ой пішов Петро, не ввійшов Петро, Не ввійшов Петро в пі в дорожечкі, Подибают ’го два-три Святії, ІІодибают ’го, питают его: Чи так на земли як з давна було ? Тепер на земли не так постало, Записано в Петрапці, пов. Пани господарю, спиш, ни чуєш, Нічого ни знаєш! За твоїм столом сидя три королі', Три королі с чужої зимлї; Смоквини1) їдя і раду радя, Що правда пропала, а кривда [настала. Зап. у Ракарії, Келицьього Е. Не так постало, як з давна було. Тепер на земли царі постали, Царі постали, повоювали: Ой цар на цара войско збирає, А брат на брата мечом махає, Сестра на сестру чарів шукає, Донька на матїр гнів підоймае, Он а син вітця до права тегне. Ой тегне, тегне, та й притегае, Ой за тото ся Пан-біг гніває. Гей дай Боже! А за сим словом будьте здорові, Ой ґосподаречку, ой наш паночку! Калуш, 1863 р. Ж. Сусід з сусідою жиють кривдою, Мати на дїти з свічі капає, Батько з сином до справи стає, Брат на брата мич помикає, Систра на сестру чарів питає. пов., Кесар, губ. А. Короткий.
- ) ФІЇИ.
