Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/228

Ця сторінка ще не вичитана

194

194

194 Друга ґрупа. А. Святая Варвара церков будовала, Радуй ся, радуй ся, земле, І Ти, Сине Божий, нам народивсь.* Церков будовала й з трьома верхами, Й з трьома верхами й з трьома окнами: В перше оконце — засвітило сонце, А в друге оконце — ясен місяць світить, А в трете оконце — янголї щебечуть, Янголі щебечуть, слїзоньками плачуть. Де слізонька впала, там криниця стала. В ті криниченцї — образ обявив ся, Образ обявив ся, Йсус Христос родив ся, А ми веселїм ся, Христу уклонїм ся. Зап. Василь Степаненко, в Канівськім повіті, 1894. Б А сьвіта Марія по сьвітї ходила, Щедрвй, добрий, сьвітий вечер!* По сьвітї ходила, руки ломила, Руки ломила за Су сом Христом, За Сусом Христом, за сином Божим. Здибали еї троє Жидове: Де йдеш, Марійо? В високу гору. А на тій горі крутеє древо, А з того древа церковцю ставлять, Церковцю ставлять з трома верхами, З трома верхами, з четверма вікна, З четверма вікна, з четверма дверма. А в тій церковци три гроби лежать: А в першім гробі сам Господь лежить, А в другім гробі син Божий лежить, А в третім гробі сьвіта Марія. Над Паном Богом книги читають, Над Сином Божйм сьвічки палають, Над Матков Божов ружі зацвила. А з тої ружі вилетів пташок: Не є то пташок, є то Син Божии,