Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/204

Ця сторінка ще не вичитана

170

170

Раді радочку первовічную, Первовічную, старосвіцкую. Гой як Жидове Христа мучили, Гой як мучили та її розпинали, Терновий вінец на головку клали, о І а в кропивїну сорочку вбрали, Гой оживкою вперізували. Орелець, Снлтин пов. -302, ч. 6. д А до пана господара сам Бог завитав1), Святий вечір!2) Сам Бог завитав зо всїми Святими. Ой сів Господь Бог и у конень стола, А його Святії поза стильлечком. Ой пив Господь Бог зелене вино, А його Святії кудряве пиво. Закушує Господь Бог білої проскури, А його Святії пероги мнякії. Ой встаньте, Святці, підведіте ся, Підведіте ся й облічіте ся! Ой встали Святці да її підвели ся, Да її підвели ся й облічили ся. Чи всї, чи не всї, Святії Святці? Ох нема Святця, святої Ільлї. Стали читати, в книгах шукати, Якого Святця по Ільлю послати, По Ільлю послати, Ільлї шукані. Плнлїмо Святця святого Петра. Ой тілько Петро за ворітечка, Аж іде Ільля — заросивши ся, Заросивши ся, замочивши ся. А де-ж ти була, святая Ільля? Була же бо я — в пана господара, В пана господара — на його ниві. Зарожала йому два лани жита. Два лани жита, третий — пшениці, Третвїї — пшениці на паляниці, В другім кубочку зелене пиво, В третім кубочку кідрове вино. Кідрове вино для закіннііків, Зелене пиво для сповідників, Мід та горівка то для нас усіх. Гой поза стіля самі світії: Гой сидє, сидє, радочку раде, Зі збірки В. Равлюка, 1890, Паралелі: Правда, 1877, ег. 301 і) Як колядники ввійдуть у хату. 2) Де дав ся аа кождим двостихом