Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/198

Ця сторінка ще не вичитана

164

164

164 В. Ци дома, дома, арендароньку ?’) На коню, на коню, злоте пюренько на ньому !* Слўгонькі кажут: Нема го ў дома, Бо він поїхаў чом на контракта, Сконтрактуваў си чом три селенька: Перше селенько з старими людьми, Друге селенько з парубочками, Трете селенько з відданицями. З старими людьми до порадечки, З парубочвами до оженїнька, З відданицями до відданїнька. Зап. від Гн. Парищака в Лікти, Дрогоб. пов.} 1901 р. В. Ле- винський. Г. А в пана Йвана весь двір на помостї, Великдень та лїлїя!* Весь двір на помостї, світлоньки новії, Світлоньки новії, столи тисовії. А в пана Йвана хорошая жінка, По світлонцї ходе, ключі в руках нове: Ключі мої, ключі, ключі золотії, Нема пана дома, десь у гатьмана, Суди судить, ради радить. А за тії суди — золотії шуби, А за тії ради — коника в наряді. Вільшана, Хар. пов. зап. Ів. Манжура. а■ Ой ходили та блудили та коляднички, Виноград красно зеленая!* Та шукали та питали у пана двора. А де того пана двір, Шо високий частокіл, Кристалеві ворітечка отчиняют ся? Отцеж того пана двір, Пана дома не має, Десь суди суде, ради раде. х) Сю колядку сиівають аревдареви.