XIX
шоби шош видїти та чюти про колєдники. Тоти, шо мают надїгу ити в колєдники, вже идут бирше менче прирєхтовані вид разу до церкви, хоть до цего ни признают ци, бо хотє, шоби шє їх трохє попанькали люде!
По службі виходє люде з церкви и де в єких селах идут старші вибирцї з дзвинками в руках три рази довкруги церкви колєдуючі, а за ними колєдники гурмами и колєдуют:
На сєте сєто, на сєте Риздво,
Дай Боже!*
Ми колєднички ой тутки прийшли
Колєдувати, цес дим витати,
Цес дим витати, божую церкву.
Церкву витати, колєдників позберати,
Ой колєдничків, хлопцїв молодцїв.
Ой ми вибирцї, славні завидцї,
Ой тутки собі позбераемо,
Ой славні ґазди тай колєднички.
Ой звидси ми си йа розийдемо,
В високі гори, у рускі села,
У люцкі хати, мир хрестиянский,
Шєстєм, здоровєм все повитати!
Шєстєм, здоровєм, сими сєтками,
Сими сєтками, многа лїтами,
Все рик вид року, токма до віку!
Єк обийдут церкву всї три рази, тогди шо май фрунт добрі колєдники з усїх таборий и берези, кілько їх є вид кождої табори, идут в сам перед до попа колєдувати. Плєсаки идут три рази плєшучі ид розоденциї попивский вперед колєдників, парами по два, до барток привєзуют собі дзвинки, бартки кладут на плечя и легонько ними помахуют, при чім дзвинки поцоркуют. Плєсаки здрибна поступают, з легоньки пидскакуючі, то на одний нозї, то на другий и при тим плєшут и говорє, єк идут перший раз до розоденциї:
Ой зза горочьки, зза калиночки,
Ми колєднички з Україночки!
Видходє поступаючі си назадусть, а де нима місця, то си обертают назад и плєшут далї:
В гуцулскі села, в високі ґрунї,
В гори, долини, до сеї хати.
