149
149
149 Паралелі: П. Чубинскій, Трудьі, ПІ, ст. 370, ч. 94; ст. 385, ч. 109; ст. 386, ч. 111; ст. 421—422, ч. 149. — А. Потебня, Колядки и щрдровки, ст. 93—98, ч. 6- 85. Бог дає долю Прилетіли щебетоньки Перед ваші океноньки: Сїли, пали, защебетали: Будете ви тут гостеньки мали. Перший гостонько сам Госпо- [донько. Закликав Господь в окенонько: Ой вийди, вийди, господареньку! Господар вийшов, Богу ся вкло- [нив: Щоб мйнї Господь доленьку дав 1 Обозри ся, господароньку, Чи світит зора на подвіроньку? Вже (зора) вийшла (тай) розсві- [тила? Всю челядоньку розвеселила. Збірка 3. Ходаковського, ч. 333. господареви. А за зоронькою доленька іде. Яла она ся допитувати: Для кого ви столи стелите? Ми тут, доленько, трійцю робили, Трійцю з вощеньку, до божого [домоньку. Яла ся (доля) допитувати: Яку вам доленьку дати? Дай нам доленьку всім здоро¬ венько, Бо пійдемо в божий домонько, Понесемо трійцю з вощеньку, Поставимо на престоленьку: Трійця буде ся сьвітити, Ми ся будем Богу молити. 86. Господар при роботі. А. Ци дома, дома, пане ґосподару? Жіночки кажут: Нима го дома, Нима го дома, пойіхаў до Львова, Пойіхаў до Львова, дес на загуменьу. Шчо він там дьійі? Золото війи. На шчо він війи? На золотий хрест, На золотий хрест, на срібний образ. За сим же словом та бувай ми здороў, Та бувай ми здороў, пане ґосподару, Пане ґосподару, й а ўвес доматару. Зап. 1902 р. в Коропци, Еучацького пов. Б. Чи дома, дома господаренько? Гой дай Боже !* Нема го дома! — На загуменю!
