123
123
123 Будут женцї, сами паняньки, Будут вявальники, самі молодчики. Будут снопонькїї як дробен дожджик, Будут копоньки яко звіздоньки, Будут стожеиьки яко місяченьки,7) Будут молотнички все паробочки. Що снопочок, то хлїба бохоночок, Що колосочок, то перожочок, Що зернаточко, то проскурочка. Все ж тото буде для господаря.« Збірка їв. Ваггілевича, ч. 20. Ониаько Даиилиха з Ожидова. Відміни: В вар. В. Равлюка з Сїнькова, Каменецького пов. вап. 1896 р. приспів такий: Всї чотири, всі чотири волоньки, бодай здорові ходили! — Крім того е такі вміни: 1) Ой чий то плужок. 2) По сім іде стрічка: Ой вдовин плужок найраньше вийшов. 2) Ілія. 2) Напуьав. 4) Поганяв. Зам. дальших трьох стрічок • • отся: А святий Павло за плугом ходив. 5) Несла. А далі: їстоньки несла і слово рекла. 6) Зам. дальших чотирьох стрічок отся: Будут женчики молод хлопчики. 7) Будут стиртоньки й а в три рядоньки. Свята Пречиста коло стирт ходит, А святий Павло Богу ся молит. ІЦастенько на двір і т. д Варіянт зі збірки Бодянського — се лише незначний відривок. Те саме треба сказати про вар. зі збірки 3. Ходаковського. З нього вистане навести перші стрічки: Ой на горі полуцвітки процвітають, А всю гору камяную укривають. На вагумінку плуженько оре і т. д. З відривна В. Доманицького з Липок, Ровен. пов., Волин. їуб. наведу конець: Де він ногою, там жито копою; Де він хвостом, там жито кущом. З колосочка — коробочка, а з енопочка — жита бочка. В йогож відривку зі Столпина: З колосеню — бочка ячменю, З колосниці — бочка ишаниці. По загуменю плуженько оре, Та в його! та в його дому а все [ангели глаголет !* За плужком ходит сам Біг небес¬ ний, А светий Павло волоньки гонит, А светий Петро волоньки водит. А війшлаж іт ним Біжая мати: Б. »Оріт, синочки, здрібна нивочки, Будем сїяти жито, пшеницю, Жито, пшеницю, всеку сївбицю. Уродит се нам як тихий Дунай, Будем збирати краснії женцї, Краснії женцї, дївки, молодцї. А все серпочки як місеченьки. Будем складати та три стирсоньки:
