Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/148

Ця сторінка ще не вичитана

114

114

114 Бай стойит царю на синїм мори, Радуй си, радуй си, земле, син [Божий нам си народив!* Ой бо приходи тай ІІсус Христос: Бай подобрий день, ти мирський*) [царю! Бай подай здоров ти годний царю, Ти годний царю тай войиводо! Послухай мине, шо тобі скажу: Послужи мине ў синейе море, Ў синейе море тай у пресподне. Иискажп тамки тай во мйи Отца, Бо й повтори ко ў сйитого Духа, їїискажи: Земле, йа беру тебе, Йа тебе беру на божу волю! Вин понирайит ў синейе море, Ў синейе море тай у пресподне. Вин зачірайит сйитої землї. Спитої землі тай повні жменї. Ой вин ни сказаў тай во мйи Отца, Бай вия ни казаў ў сйитого Духа. Вин винирайит з синого морьи, З синого морьи из пресподного, Ой нима землї ў него й у жменї! Бай Исус Христос то промовйи- [ йит: Ти мирський царю, бай войиводо! Так то ни буде, йик ти гадайиш, На свою волю землї ни возьмеш. Бай понирай ко бай по другий раз Ў синийе море тай у пресподне, Бай искажи ко тай во мйи Отца, Бай скажи ко гаьи ў сйитого Духа- о Иискажи: Земле, йа беру тебе! Вин понирайит у синийе море, Тай вин ни кажет тай во мйи Отца, Тай вин ни каже ў сйитого Духа, Сйитої землї ўзьиў поўні жменї. Вин винираїіит з синого морьи: Ой нима землї ў него й у жменп! Бай ІІсус Христос тай промовйи- [йит: Бой так ни буде, йик ти гадайиш, На свою волю землї ни возьмиш. Ти мірський царю, поганий духу, Ба й пронирай ко та у третім разі Ў синийе море та у пресподне. Пережегни си, перехрести си, Йискажи тамки: Йа тебе беру, е • На тебе беру на божу волю! Вин понирайит у синийе море, Вин понирайит та у пресподне. Вин тогди сказаў тай во мйи Отца, Однак ни каже ў сйитого Духа. Вин зачірайит сйитої землї, Сйитої землї тай поўнї жменї. Вин винирайи з синого морьи, З синого морьи из пресподного. Ни майи землї ў него й у жмени, Біріпе ни майи, лиш за нїгтами. Бай ІІсус Христос йиў видирати, Сйитуйу землю тай из за нїхтїў, Ўни палїничку йили плескати. Ой полїгали на палїничку, Ай полїгали там ночувати. Божая сила си розрастала, Ой синї моря та й заставала. Бай заснували гори, долини, Широкі поля, синії моря. Радість велика по ўсему світу, Радість велика из сйитоў землеў. Ой засвітили звізди на небі, Звізди на небі, сонце и місьиць. Радість велика по усїм світї, Ба’ле й отото Богу й на хвалу, Богу й на хвалу, господареви,

  • ) Морський