109
109
109 Бочку ни бочку, хоч коновочку; Жьиртуй ни жьиртуй, бири тай Я з цего жерту, коби хоч кварту; [чистуй! Зап. 1904, в Гергометі, А. Киселиця. Г. На Різдво рано Христос ся вро- [див,1) А на Відорщі він ся прославив. Як ся прославив, в Русалим [їхав, А в Русалимі при однім боцї, При однім боцї — самі богачі, При другім боцї — самі убогі. Тоті убогі поклали мости, Поклали мости — з жовтої кости, А тим мостом їхав ’Сус Христос. Ой ’Сусе, ’Сусе, маю на тебе, Маю на тебе дві-три огляди: Першу огляду — в гріб опустити, Другу огляду — хрест розпілити, Трету огляду — варту покласти. Варту поклали та й самі пішли Вечерю їсти — рибку, когута. Коли сей когут закукуріче, - Тогди Исус Христос з гробу [устане. Когут ся стріпав, закукурікав, Рибка ся стрясла, на Дунай пли- Погана віра закаменіла, [сла, Твердо заснула, Христа не вчула. За сим нам словом — бувай нам [здоров, Ґречний паночку, господаречку, Ой рік до року, ай вік до віку. Ослави Чорні, пов. Делятин — Зі збірки Гог. Заклинського — зап. Юрій Мельник, 22 цвгтня, 1905. Паралелі: Я. Головацкій, Народ, пѣсни, II, ст. 6, ч, 8. — А. Потебня, Ко¬ лядки и щедровки, ст. 763 і ст. 765, ч. 82. — О. КоІЬег^, Рокисіе, І, ст. 112—113, ч. 17. — В. Шухевич, Гуцульщина, IV, ст. 26—29, ч. 1; ст. 149—150, ч. 13. 61. Заведене постів. Зза тамтой гори, зза високої Славен еси, гей, славен еси, [наш милий Боже, На високости, славен еси*! Виходит ми там золотий крижик, А під тим крижом сам милий Го- [спідь: Ой іде, іде, книжейку читат, Книжейку читат, постойку глядат. Різдвяного найшов несповна [шість неділь, Я. Головацкій, Народ. пЬсни А великого сповна сім неділь, А Матки Божей лем дві недїлї, А Петрового кивко пан-Біг дасть. Кто-же го спостит по справедли- [вости, Тому-ж мі буде рай й отворений, Рай й отворений, пекло замкнене, Пекло замкнене, клїч затрачений. Гал. и Угор. Гусиу II, ст. ч. 10.
- ) За кождим стихом додає ся „Ой дай Боже.“
