86
86
За Суса Христа пресьвітлїйшего,
- •
Ник Исус Христос по земни ходиў, По земни ходиў, з людьми говориў. Друга колїда за Суса Христа, Шо вибраў собі дванатцїт сьвйитих, Дванатцїт сьвйитих, побожних людий, Тай пишоў з ними у чисте поле, В велике місто, до Русалима. Я в Русалим і там зрада була, Там зрада була на Суса Христа, Бо в Христа були тамки вороги, Шо погадали Христа стратити. А й Исус Христос увсе тото знаў, Ииго сьвйитії нїчо ни знали. Я в чистім поли коло дороги, Коло дороги кирничка була; Я увни приходьи там до кернички, Водицї брали, попочівали. Там Христос казав тим своїм сьвйитим Мої сьвйитїї, лишийте мене, И ити мете си мене зрікати. Тоті сьвйитїї всї замоўчили, Всї замоўчили на боже слово; А свйитий Петро то заговориў, Так казав Петро до Суса Христа: Свйитий Господе, Иисусе Христе, Иисусе Христе, не лишим тебе! Чогож би ми си Бога зрікали? Приймайимо смерть увеї за тебе. Свйвтї ни знали, іцо великий страх, у Я й Иисус Христос увсе тото знаў, Увсеж тото знаў, тиму й їм казаў. Видтиў вни прийшли й ув чисте поле, Я в чистім поли коло дороги, Керничка й була у вже там друга. Я вни приходьи та до другої, Там йидна жона водицї брала, Вни ї застали коло кернички. II тота жона, Самаріянка, Бо тогди люди, то такі були, То такі були Самаріяни,
