69
69
69 Зішлїм на землю два-три ангели, Та най посучут шовкові шнури, Та най зміряют небо з землею. Гой як зміряли, тогди ввірили: Ой видиш, Петри, що твоя кривда, Що твоя кривда, а Божа правда. Небо минченьки, всюда рівненьки, А земля більша, гори, долини, Гори, долини, всякі язвини. Від сего слова та бувай ми здоров, Та бувай ми здоров, пани господару, Ни сам с собою, з своев жоною. Тай зо всїм домом тай святим Богом. Вінчуем вас сев колядков, А Бог щастем та здоровем. Зап. Ст. Тометук у Сапогоег, Борщівського пов. Ж. В господаренька нова сьвітлонька, А в тій сьвітлонци тисовий столйк, За тим столиком я всї сьвітїї, Посеред стола сьвітиіі Николай. Радучку радїт первовічную, Як Жиди Христа на муку брали, Тирновий вінець на голов клали, Ожинкою го впирізували, Всеке му древо за нїхтї били. • • Іго сї тото дриво ни брало, Взела его сї червива ива, Червива ива кровцю пустила. Капнула кровцї з крайного пальцї, А з тої кровцї стала кирницї, З тої кирницї Дунай сї зіграв, А в тім Дунаю Господь сї купав, Господь сї купав із сьвітим Петром. Купаючи сї сперечили сї: А Петро каже, що землї ширша, А Господь каже, що небо визше. Ой Петре, Петре, не перечмо сї,
