дармох, що знаходиться непода- лік. У липні 1997 пошукова група Петербурзького т-ва «Меморіал» розшукувала сліди знищення со- ловецьких в'язнів. У цей самий час пошуками захоронення в'яз- нів займався історик і краєзна- вець Ю.Дмитрієв, який об'єднав свої зусилля із групою «Меморіа- лу». Невдовзі були віднайдені 236 ям із захороненими жертвами. Де були таємно розстріляні в серпні 1937 -- грудні 1938 спец- поселенці та в'язні з Біломорсь- ко-Балтійського каналу 1 Соло- вецької в'язниці особливого при- значення (див. Соловецькі розстрі- ли 1937-1938) Усього, за наяв- ними відомостями, тут було роз- стріляно й поховано понад 9,5 тис. осіб 58-ми національностей. По- іменно встановлені 1111 в'язнів, розстріляні в С. із 24 жовтня по 4 листопада 1937, серед яких 201 в'язень з України (серед них Л.Курбас, М.Куайн, М..Вороний, М.Зеров, А.Крушельницький, М.Ло- зинський, В. Підмогильний, В. Полі- щук, В. Чехівський, М.Ї. Яворський, М.Яловий та ін.). 1997 Комісія з відновлення прав жертв політ. репресій при уряді Республіки Карелія вирішила відкрити ме- моріальне кладовище «Сандар- мох». 22 серпня 1998 було від- крито пам'ятник авторства пе- трозаводського скульп. Г.Салту- па Це -- гранітний камінь із скульптурним барельєфом (який згодом зник) із написом «Люди, не убивайте друг друга». У жовтні 2004 в урочищі С. Т-вом укр. к-ри «Калина» Карелії на пожер- тви громадян України, США, Карелії, Канади та м. Воркута (Республіка Комі, РФ) було вста- новлено гранітний хрест із напи- сом «Убієнним синам України» (скульптори М.Малишко та Н.Бі- лик), Щорічно 5 серпня в С. про- водяться дні пам'яті соловецьких в'язнів. У цих заходах беруть участь 1 представники України.
літ: Мемориальное кладбище Сандармох: 1937: 27 октября -- 4 ноября (Соловецкий зтап). СПб, 1997; Димитриєє ЩО. Место расстре- ла Сандармох. Петрозаводек, 1999; Остання адреса: розстріли соловець- ких в'язнів з України у 1937-1938 ро- ках, т. 1--2. К., 2003.
ЮІ Шаповса.
САНДЖАК (турец. - прапор) - 1) прапор, особливо великий прапор (на відміну від прапорця на списі - байрака). Початково символ воєнного командування у степовиків, у зв'язку з посилен- ням політ. впливу турец. військо- вих в ісламських д-вах Бл. Сходу С. перетворився в серед, 12 ст. на владну регалію;
2) воєнно-адм. одиниця в Ос- манській імперії. Засновник Ос- ман. д-ви Осман-бей проголосив територію свого князівства бей- ликом або С. У міру завоювань С. перетворився на символ влади, ввіреної султаном на певній те- риторії санджак-беєві. На тери- торії С. розміщувалися, крім ле- на санджак-бея, кілька десятків менших ленів та кілька сотень тимарів. Феод, ополчення С. утворювали окрему одиницю у війську. На кінець 16 ст. в Ос- ман. імперії налічувалося бл. 700 санджаків. Кілька санджаків формували генерал-губернатор- ство або ейялет (вілаєт, бейлер- беїлік). Їз 1837 санджаки стали виключно адм. одиницями. По- діл на санджаки проіснував до 1921, але адм. кордони колиш. санджаків зберегли своє значен- ня дотепер. На території сучасної України центри санджаків існу- вали в різний час у Кефе (нині м. Феодосія), Акермані (нині м. Біагород-Лністровський), Она- кові, Хотині, Кам'янці (нині м. Кам'янець- Подільський), Яз- ловці (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Меджибожі, Барі. За Україною під владою П,Лоро- шенка визнавався статус сан- джака.
Літо РИєпег Д.Е. Ап рійотісаї вео- втарбу об бе Обопаю Егпріге. 1еідеп, 1972; Кий М. Тре 5иНап'є 5егуатив: Тре Тгапабоплайоп об Оботаю ргоуїп- сіаї вочепатепі, 1550--1650, Мем Уоїк, 1983; Коіодавіссук Д. Родоїв род ра- позапівтп іогескіт: Еіаїві Катіепівс- Кі, 1672--1699. УМагехама, 1994; Ічад- джик Г. Османська імперія: Класична доба, 1300--1600, К., 1998.
ОІ Галенко.
САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, Петербург (СПб.; у просторіччі Пітер, із серпня 1914 -- Петроград, із січ- ня 1924 -- Ленінград, б вересня 1991 місту повернено його істо- ричну назву) - столиця Росії з
САНКТ-ПЕТЕРБУ́РГ, Петербург (СПб.; у просторіччі Пітер, із серпня 1914 — Петроград, із січня 1924 — Ленінград, 6 вересня 1991 місту повернено його історичну назву) столиця Росії з 1712 до березня 1918, потім — друге за розміром і значенням місто СРСР, у наш час — місто федерального значення — самостійний суб'єкт РФ.
Представницьку владу здійснює Законодавче зібрання С.-Петербурга, яке міститься в Маріїнському палаці; виконавчу — Уряд С.-Петербурга на чолі з губернатором (у Смольному). СПб. — центр Пн.-Зх. федерального округу. Із 2008 в СПб, містяться Конституційний суд РФ і Синод Рос. правосл. церкви (див. Московський патріархат; відповідно — в істор, будівлях Сенату Рос. імперії і Синоду). Із 1993 у Таврійському палаці працює Міжпарламентська Асамблея країн СНД.
СПб. стоїть в гирлі р. Нева (на узбережжі Невської губи Фінської затоки і на 42-х острозах Невської дельти). Місто — найпівнічніший у світі мегаполіс
1712 до березня 1918, потім
443
САНКТ
Санкт- Петербург. «Зимовий палац
за Петра 5. Гравюра О. Зубова. 1711.
