Академія Архітектури УРСР
перетворення союзних нім. військ на окупантів. Вбитий у Києві рос. есером Донским у липні 1918.
Айя (IX—14), ріг на півд. березі Криму, 13 км на півд. сх. від Балаклави. Прямовисна скеля над морем, висота — 587 м.
Академическій Кружок, студентське т-во москвофільського напряму у Львові в другій пол. 19 в. (з 1870 p.); орган «Друг».
Академізм, мист. напрям під впливом наслідування античних клясичних форм, віддалений від реального життя; плекався в мист. академіях, зокрема в Петербурзі, Кракові, Відні, Парижі, де студіювали укр. мистці. у Петербурзькій Академії в 19 в. проти А. виступали поступові мистці, перев. українці: Т. Шевченко, Крамський, Литовченко, Ярошенко, Репін та ін.
Академічна Бесіда, перше укр. статутове студентське т-во у Львові (1870—71), народовецького напряму; влилося в «Дружеский Лихвар».
Академічна гімназія у Львові, найстаріша укр. гімназія в Галичині і на укр. землях взагалі; заснована 1784 разом з ун-том як його складова частина, А. г. була фактично продовженням т. зв. акад. гімназії Єзуїтів (з 1591), з 1774 — цісарсько-королівської, 1776—84 — терезіянської королівської держ. гімназії. Викладова мова до 1849 р. латинська з допомогою нім., потім нім., з 1867 — укр. в 4 нижчих, з 1874 — в усіх клясах; спочатку 5, згодом 6 кляс; з 1849 р. 8-клясна клясична гімназія, пізніше з паралельними відділами гуманістичного типу. Після реформи 1932 р. реорганізована на 4-річну заг.-осв. гімназію і 2-річний ліцей (хоч поль. уряд скасував назву А. г., але в поточній мові вона збереглася). А. г. мала репутацію найкращої укр. сер. школи. Директорами були видатні педагоги: о. В. Ільницький, Е. Харкевич, І. Кокорудз, М. Сабат та ін. Між учителями — автори підручників, науковці, письм., гром. діячі. Ч. учнів — на поч. 20 в. — понад 1 000, в 1921—31 бл. 500—800, приватистів — бл. 100. З А. г. вийшли сотні духовних і світських діячів на різних ділянках нац. життя. За сов. влади А. г. перетворено в десятирічку.
Література: Лукіянович Д. Екскурз. Наша Школа. 1913; Андрохович А. Із минулого академічної гімназії у Львові. Укр. Школа, VII—IX. 1926; Держ. гімназія з укр. мовою навчання у Львові. Звідомлення за шкільні pp. 1921—31 і 1931—32. Л. 1932.
М. Т.—П. П.
Академічна Громада, студентське т-во у Львові (1896—1921), що виникло з об’єднання Академічного Братства і «Ватри»; мала добре розбудовані гуртки й наук. секції. Орган — «Молода Україна». Завмирає на деякий час по сецесії 1902 р. З 1908 р. — широка осв. робота серед селян і міщан (доповіді, курси, допомога читальням, вид. «Дешевої Бібліотеки»). Закрита поль. владою в зв’язку з переслідуванням таємного ун-ту.
Академічне Братство, студентське самодопомогове і самоосв. т-во у Львові (1832—96) із соц. забарвленням; організовувало вакаційні прогулянки з доповідями, фахові гуртки. Разом із «Ватрою» перетворилося на Академічну Громаду (1896).
Академічні театри, назва, присвоєна спеціяльною постановою сов. уряду кільком найвизначнішим театрам, що займають привілейоване становище; на Україні до А. т. належать Київ., Одеський та Харківський театри опери і балету, а також драматичні театри ім. Франка в Києві та ім. Шевченка (кол. Березіль) у Харкові.
Академія Архітектури УРСР, заснована в Києві 1945 р. на чолі з акад. В. Заболотним для дослідів архітектури (А. А. щільно пов’язана з Академією Архітектури СССР і керується з Москви через Управління в справах архітектури в УССР); до її складу входять ін-ти: теорії й історії архітектури, містобудівництва, архітектури споруд, будівельної техніки, художньої промисловости, монументального живопису та скульптури, ряд лябораторій і творчих майстерень та ін. А. А.
4 Енциклопедія Українознавства
33
