батьків мати дитину. До 16 в. на Україні за штучні А. не було кари; пізніше кара стала дуже жорстокою (А. розглядалися як дітовбивство). У 19 в. за ст. 1462 рос. карного статуту («Уложения о наказаниях»), чинного на Україні, за штучні А. карали висланням до Сибіру й каторжними працями (від 4 до 10 pp.); кара збільшувалася для осіб мед. фаху (ст. 1463). В УССР постановами Наркомздоров’я та Наркомюсту з 1920 р. дозволено робити А. тільки в лікарнях (у відповідній обстанові). В ін. випадках за А. переслідували судом. Дозвіл спричинив збільшення числа А.: за офіц. даними Наркомздоров’я, напр., 1924 — 25 pp. зареєстровано 90 140 А., 1925-26 — 156 324. У зв’язку із зниженням народжень через А. та в наслідок голоду 1932 — 33 pp., постановами уряду СССР з 27. 6. і 22. 11. 1936 заборонено під загрозою позбавлення волі робити штучні А., за винятком особливих випадків (небезпека продовження вагітности для життя чи здоров’я жінки, можливість передачі від батьків важкої спадкової недуги). Однак важкі обставини життя, зокрема на Україні, спонукають порушувати ці закони або різними способами спричиняти уразові кровотечі. Щоб запобігти таємним А., уряд СССР 8. 7. 1944 видав указ про посилення охорони материнства й дитинства, збільшення держ. допомоги і встановлення почесних звань та орденів для багатодітних матерів. Ці заходи проте не можуть забезпечити припинення А., оскільки життя жінок в УССР і далі лишається дуже важким.
Г. Шульц
Абрагам (Abraham) Владислав (1860 — 1941), поль. історик церк. права, проф. Львівського Університету; праці, зв’язані з іст. укр. Церкви: „Powstanie organizacji Kościoła Lacinskiego na Rusi“ (1904) та ін.
Абрагамовіч (Abrahamowicz) Давид (1843 — 1926), поль. політик, консерватор, 1897 през. австр. парляменту, 1907 — 09 мін. у справах Галичини,1919 — 22 посол до уставодавчого сойму в Варшаві; боровся з укр. змаганнями як мін. Галичини й посол.
Абрагамовська (Грицько) Стефанія, діячка жін. руху в ЗДА; голова т-ва Жіноча Громада в Нью-Йорку (1923 — 29); довголітній чл. гол. управи (1932 — 47) і почесний чл. (з 1950). Союзу Українок Америки.
Абрам Йосип, словінський кат. священик, прихильник укр. культури, перекладач Шевченкових творів: „Kobzar T. Ševčenka“ 1907 — 08.
Абрамович Віктор (* 1901), доц. Одеського Ун-ту, ботанік (фізіологія рослин).
Абрамович Дмитро (* 1873), історик літератури, проф., чл.-кор. АН СССР, в 1920-их pp. співробітник УАН; численні праці з історії літератури княжої доби; «Исследование о Киево-Печерском Патерике как историко-литературном памятнике» (1902), «Києво-Печерський Патерик» (1931) та ін.
Абрамович Никанор, митр. УАПЦ, див. Никанор Абрамович.
Абревіятури, скорочення кількох слів в одне слово, вживані переважно в назвах установ, організацій, держав, посад і характеристичні для ділових і газетних жанрів мови. В укр. мові А. розвинулися широко в 20 в. і бувають таких типів: 1) літерні або ініціяльні — з перших літер кількох слів, читаних як один звук кожна, напр., США — Сполучені Штати Америки, або як назви літер, напр., УНР — Українська Народна Республіка, читається Уенер; 2) складові, коли від кожного слова береться перший склад, звичайно з приголосним наступного складу напр., лікнеп — ліквідація неписьменности; 3) часткові, де скорочено тільки перше слово або слова, але не останнє, напр., медсестра; 4) мішані, напр., Дніпрогес — Дніпровська гідроелектростанція. Є абревіятури, позичені з чужих мов, напр., Бенелюкс, ДіПі.
Ю. Ш.
Абрикоса, мореля, жерделя (Prunus armeniaca L.), овочеве дерево, рідше кущ, із родини трояндуватих, невибагливе до ґрунту, але чутливе на холод. На Україні А. поширена в степу й лісостепу, зокрема, на Приозів’ї, Придністровському Поділлі і в Нижньодніпровсько-Бузькому р-ні.
Абросимова Л., чемпіон УССР у плаванні, має рекорди України (1950); вільний стиль: 100 м — 1:12,5; горілиць: 100 м — 1:21,5; 200 м — 2:56,5; 400 — 6 :15,8; змінний 3 × 100 м — 4 :50,2.
Абстрактна лексика, була високо розвинена в укр. літературній мові княжої доби, коли вона спиралася на грец. А. л. безпосередньо або через ц.-слов. посередництво — в формі кальк або позичень. В козацьку добу були ширше, ніж доти, використані кальки й позичення з латинської мови. Нова укр. літературна мова, що постала на основі селянської говірки первісно була бідна на А. л., але протягом 19 — поч. 20 в. була створена високорозвинена А. л. на основі словотворення, позичень з західньоевр. мов, відновлення деяких традиційних елементів, головне ц.-слов. походження, нарешті позичення або калькування з ін. слов. мов.
Аванґард, організація близьких до футуризму лівих письм. у Харкові 1926 — 29 на чолі з В. Поліщуком, яка видавала «Бюлетень Аванґарду». До А. належали П. Голота, Г. Коляда, О. Левада, Р. Троянкер, Л. Чернов, малярі В. Єрмілов Г. Цапок та ін., що після самоліквідації групи здебільше перейшли до «Нової Ґенерації».
