Сторінка:Енеїда. 1808.pdf/126

Цю сторінку схвалено
111


„Геть, прочь, вбирайтесь видциль къ чорту,
„Я вамъ потыличника дамъ;
„Побью всю пыку, зубы, морду,
„Ажъ не позна васъ дѣдько самъ;
„И іонъ вже якъ захрабровали,
„Що и живы примандровали,
„Бачь гирявы чого хотять;
„Не дуже я на васъ покваплюсь,
„Тутъ зъ мертвыми ось не управлюсь,
„Такъ и надъ шіею стоять.

***

Сивилла бачить що не шутка,
Бо дуже сердився Харонъ;
И щобъ не здѣлалась попудка,
Дала старыганю поклонъ:
„Да ну, на насъ лишъ придивися,
Сказала; „дуже не гнѣвися,
„Не самы мы прійшли сюды;
„Хиба жъ мене ты не пизнаешъ,
„Що такъ кричишъ на насъ, гукаешъ —
„Оце не виданы бѣды!