на, обвішували стіни дорогими матеріями і посипували шутровані вулиці рожами.
Ангелика не дала спокою, доки її не позволили виймити всі три вишивки зі скрині, де цілий рік спочивали.
— Нічо їм не сталося, — подумала вона собі урадувана.
Коли було здіймити папір, в котрім вони були завиті, то можна було побачити, що всі три вишивки були присвячені Пречистій Діві Марії: на одній було представлене Благовіщення, на другій було видно, як Марія плаче під хрестом, а на третій як Пречиста Діва піднимається до неба. Вони походили ще з пятнайцятого століття і були вишиті тіньованим шовком на золотім дні та чудно ще удержані. Вишивачі були дуже горді на ті діла штуки їх промислу і булиб їх за жадні гроші не продали.
— Мамо, я їх вивішу.
Та не так то легко було. Губерт порався цілий ранок коло чищення старої фасади. Він привязав мітлу держаком до жердки і обмивав аж під сам причілок бальки, що виставали з поміж цегол; відтак мив губкою камінне підмуровання і саму вежочку як високо міг лиш досягнути. Аж по тій роботі вивісили ті три кусні вишивки на своїм місці. Ангелика завісила їх кільцями на гаках, котрим вже певно було яких сто літ; Благовіщення розвішено під лівим вікном а Успення під правим; гаки на трету вишивку, що представляла Матір Божу під хрестом, були забиті висше великого вікна долішньої части дому. Ангелика мусіла отже приставити драбину, щоби завісити вишивку. Перед тим вже прибрала вона вікна цвітами. Здавалося, що старий будинок аж відмолоднів від тих прикрас і наче в давних віках заяснів від золотих та срібних вишивок.
Пополудні розпочалася на вулиці Орфевр горяча робота. Процесія мала розпочатися аж в пятій годині пополудні, щоби люде не мусіли печися на сонці, але місто почало вже від полудня прибиратися в святочну одіж. Напроти Губертів мешкав золотар і він вивісив на своїм крамі голубі драперії з золотими бортами а його сусід, що продавав віск, прибрав свою хату катуновими, червоними як кров занавісами свого алькову. Що хата, то иншої краски виднілися на них матерії, бо що хто мав, то вивішував, хоч би і покривало з постелі, а все те здувалося від легенького вітру на дворі. Вулиця прибрала веселу, легку одіж і перемінила-
