Сторінка:Еллан В. Червоні зорі (1928).pdf/11

Ця сторінка вичитана


Затремтів напружено мотор.
Мов приріс ноган до пальців.
Ох, уже стискає міцно коло ворог,
Кулі чітко лучать в панцер.

… — А над вечір — все укрив туман.
Сніг лягав (так м'ягко-м'ягко танув…)
— На заціплений в руках ноган,
На червоно-чорну рану.

II
Хтось вночі заломить у смертельній тузі руки…

Наче хвиля защемить печаль:
Жалібні Шопена звуки
Розіллє, ридаючи, рояль.

Душ блакить пекучо повна вщерть;
Розгорілась, ятриться любов'ю:
За життя розплата тільки кров'ю,
Тільки смертю переможеш смерть.

III
Гарячково стукав, поспішався телеграф,

Знову кинув іскру Комітет;
— Кров горить на наших прапорах,
Наша кров
 — Вперед.