I
Де оспіваний задуманим поетом
Сивий мороз звис над сонним містом
— Кинуто Революційним Комітетом
Наче іскру в порох терориста.
Наказ дано (коротко й суворо):
— Вдарити й розбити ворогів.
Спало тихе місто і не знало — скоро
Звідкись грізний гримне стріл.
Над безлюдністю проулочків порожніх
Білий ранок опалево плакав.
Раптом п-ббах! — і другий, третій стріл тривожний,
Кулемет нервово за-та-та-кав…
Легко так дісталась перша перемога;
Ворога змішав безумно-смілий напад.
Панцерник здобуто… Ах, не йде підмога…
— І серця тривога стисла в чорних лапах.
