Ця сторінка вичитана
ПОВСТАННЯ.
I.
Де, оспіваний задуманим поетом,
Сивий морок звис над сонним містом
— Кинуто Революційним Комітетом
Наче искру в порох терориста.
Наказ дано (коротко й суворо):
Вдарити й розбити ворогів.
Спало тихе місто і не знало — скоро
Звідкись грізний грімне стріл.
Над безлюдністю проулочків порожніх
Білий ранок опалево плакав.
Раптом п-ббах. — і! другий, третій стріл трівожний,
Кулемет нервово за-та-та-кав…
