Притягли на плечах замузолених
На тепло!
На дрова всі бамбукові щогли просмолені!
— Всюди,
Де холод і втома пронизує плечі
Будемо, люде,
Палить старовинні омріяні речі.
III
Загубився підстрижений ритм
Муштрованих капельмейстром оркестрів.
Вулицями, бруком розритим
Диригує безрукий маестро.
Чуєш — розкатисто гримне
(Прочистить засмаглу горлянку)
Шостипалевим гимном
Тисячолунну „Варшавянку“.
Задерикуваті кулемети,
Молот і вагітний колос
Виспівують „многая лета“
— Комусь на цілковито новий голос.
