Ця сторінка вичитана
СОНЦЕ НЕ НАДОВГО
Сонце не надовго сходить у землях
А-а — Маір,
І люди замотані ходять в одежу
із звірячих шкир
Там тихо аір шепоче, шемрає гнучка лоза,
Там крики чиїсь серед ночи,
Там на поляну заскочить —
і в ліс шугоне коза.
