Сторінка:Едґар По. Повість Артура Ґордона Піма з Нантукету (1928).djvu/156

Ця сторінка вичитана

земля піді мною так враз стенулася, як ніколи мені не лучалось іще зазнавати. Мені промайнув темний здогад — коли справді в той час я спроможен був якось мислити — що розпалася враз на частки вся земна основа, що це день наступив всесвітньої гибели.