Сторінка:Едвард Жарський. Плавання.pdf/7

Цю сторінку схвалено


Рис. 3. “Медуза”.
Вправа 11. “Медуза” Зробити глибокий вдих, опуститись під воду, нахилитись вперед до горизонтального положення, розкинувши в сторони розслаблені руки і ноги, і чекати, поки вода не виштовхне тіло на поверхню /рис.3/. Встати, випростуючись з допомогою рухів руками, ногами і тулубом.

Вправи 10 і 11 можна об'єднати в одну, ускладнивши її. Зробити повний вдих, присісти під водою, відкрити очі і згрупуватись, обхопивши гомілки руками. Коли тіло спливе на поверхню, з положення “поплавець” перейти в положення “медуза , а потім знову в положення “поплавець”. Випрямивши ноги, стати на дно, підняти руки вгору і зробити повний видих.

Вправа 12. Напружити всі м'язи тіла і, не згинаючись у попереку, потихеньку повалитись вперед і спробувати лягти на воду.

Вправа 13. Те саме, що й у попередній вправі, але розслабивши всі м'язи.

Вправа 14. Руки підняти вгору, зробити повний вдих і, не згинаючись у кульшових суглубах, повільно податись назад і спробувати лягти на воду /рис.4/.


Рис. 4. Так виконується спроба лягти на воду спиною.

Вправа 15. Ковзання. Нахилившись вперед до горизонтального положення і тримаючи руки попереду, зробити глибокий вдих і опустити голову на воду. Зробити поштовх ногами від дна. Після поштовху тіло витягнути в пряму лінію і ковзати кілька метрів /рис. 5/


 

Розучуючи ковзання, не треба робити цю вправу на великій глибині чи ковзати в бік великої глибини. Краще робити навпаки; починаючи з такого місця, де вода сягає грудей, ковзати до берега.