Найважніша річ в лісах — щоб всі вони були їдної міри, щоб вільно входили їдна на місце другої в каморах. Ліса складається з рямки і дротяної оцинкованої сітки. Але краще, замість дротяної сітки, взяти стругану трость грубиною № 5½, бо на 25 ліс сітка по фабричній ціні (в Варшаві) коштує 22 р. 40 коп., а трость (40 хунтів) — 8 руб. Виписати трость можна з Одеси, через місцеве сільсько-господарське товариство, або через земський склад. Рямка збивається з вільхових або липових лиштівок (соснових не можна, бо буде смердіти сушена овоч), шириною 1 вершок, грубиною ⅜ вершка. Дві подовжні мають по 24 вершки, дві поперечні по 12 верш. Скріпляються на замки (цинки) і склеюються. Коли клей добре засохне, то в поперечніх лиштівках робляться гнізда для прутів. Для того поперечні лиштівки, від їдної подовжньої до другої, розділити, як показано на рис. 6: перша ділка 2/16 в. (ця ділка для про́зору), друга 2/16 в. (для прута), третя 2/16 в. (для прозору) четверта 2/16 в. (для прута). Дальше намічається для про́зорів по 3/16 в. і для прутів по 2/16 в. Як докладно розмічено, то останній про́зор повинен мати 2/16 в. Через точки, позначені оливцем, проводяться до вінкля риси. На ділках, де повинні бути прути, повипилювати гнізда, глибиною трохи мілкіщі ніж 2/16 в. і вичистити долотцем або круглим тонким пилничком. Всіх гнізд повинно бути 36 на кожній лиштівці.
Подовжні лиштівки діляться на 5 частей і на місцях поділу також робляться гнізда, по 4 на кожній, шириною ¼ в., глибиною ⅛ в. (рис. 6, б.)[1]. В ці гнізда прибиваються цвяшками 4 лиштівки довжиною 12 в., шириною ¼ в., грубиною ⅛ в. Ці лиштівки не повинні дуже впірнати в гнізда, а бути акурат нарівні з подовжніми лиштівками.
Після цього прибиваються прути. Але прутів треба перш нарізати. Ріжуться прути трохи довші од 24 вершків, приміром на ⅛ або на 3/16 в., щоб за цей лишок можна було ухопити прут пальцями і натягнути, коли буде прибиватись
- ↑ Щоб спірніще йшла робота з поділом лиштівок, то треба зробити дві міри: їдну для поперечніх, другу для подовжніх і значити на лиштівках не до аршина, а до тих мір.
