товчією „о шести ступах“. Водяного млина Калнишевський мав також в слободі Новому Кодаці з одним камьяним колом і просяними ступами. У тому зімовникові, що стояв на балці Водяній, у Калнишевського була хата, рублена, на два покоя, з зеленою (кахляною) грубою, чотирьма „великими“ склянними вікнами і з сінями, де були дві невеликі комори з присінками — усе те під одною деревьяною крівлею, одна велика хата з пічью для служок і друга невелика хата для кравців кошового, дві стані, кузня, вітряк з одним мукомольним камінем І чотирьма просяними товкачами, три, під очеретяною крівлею, загони для скота, чи хоч товару, і шість повіток під такою ж очеретяною крівлею.
У зімовнику кошового було чимало худоби — жеребців 18 голов, коней 166, кобил 231, двохгодових лошат 108, одного году лошат 115, бугаів 13, волів 214, коров 415, бузівків 201, однолітніх телят 239, буйволів 11, ослюків 5, овець та баранів 12 840, кіз та цапів 1069, свиней 96.
Кошовий Калнишевський теж обробляв і землю. Тоді, коли його було заарештовано, після скасування Січі, у нього на степу зібрано було — жита 120 кіп, або ж 60 з половиною четвертей, пшениці 100 кіп, чи хоч 65 четвертей, 6 четвериків, ячменю 110 кіп, чи хоч 50 четвертей, вівса 58 кіп, чи хоч 19 четвертей, 4 четверика, проса 100 кіп, чи хоч50 четвертей, 6 четвериків.
Це все давало кошовому Калнишевському великі прибутки: і в зімовниках і в самій Січі у нього знайшлись і гроші, і одежа, і посуд, і оружжа.
От же яке найцікавіще питання у справах запорожських, так це питання про письменство у них. Виявляєтця, що у запорожців дуже високо стояло письменство. Ми маємо документи архиву запорожського 1763 і 1779 років, із яких видко, що на сотню козаків у куріні
