Сторінка:Діккенс Чарлз. Повість про двоє міст. 1930.pdf/23

Ця сторінка вичитана

— Що ти кажеш, Томе?

Обидва прислухались.

— Я кажу, що кінь біжить на гору тюпки, Джо.

— А я кажу, що кінь біжить ґальопом, Томе, — відповів кондуктор, випустивши з рук дверці й швидко скочивши на своє місце.

— Джентлмени! Іменем короля, будьте напоготові!

Спішно викликнувши ці слова, він звів курок свого мушкета й наготовився до оборони. Пасажир, згаданий у цьому оповіданні, стояв на підніжку карети, маючи намір увійти в неї, два інші пасажири стояли позад нього, щоб улізти за ним. Він залишався на підніжку, напів у кареті, напів поза нею, інші стояли на дорозі за ним. Вони переводили очі з кучера на кондуктора і з кондуктора на кучера й прислухалися. Кучер дивився назад, дивився назад і кондуктор, і навіть той енерґійний передній кінь насторочив уші й дивився назад, не заперечуючи.

Тиша, що настала після того, як карета перестала скрипіти й гуркотіти, збільшила тишу ночі. Дихання коней надавало тремтячого руху кареті, наче й вона була в тривозі.

В пасажирів серця билися так сильно, що їх майже можна було чути.

Тим часом чути було ґальоп коня, що швидко й шалено біг на гору.

— Го-го! — крикнув кондуктор якнайголосніше. — Хто там? Стій! А то стрілятиму!

Кінь враз стримав ходу, важко ступаючи й тьопаючи по грязі, і з туману залунав голос:

— Чи це не Дуврська поштова карета?

— А що тобі до того? — відповів кондуктор. — Ти хто?

— Так це Дуврська поштова карета?

— А нащо тобі це знати?

— Мені треба одного пасажира, якщо це вона.

— Якого пасажира?

— Містера Джервіса Лоррі.

Наш згаданий пасажир миттю дав знати, що це його ім'я. Кондуктор, кучер і обидва пасажири підозріло подивилися на нього.

— Стій, де стоїш, — крикнув кондуктор до голосу з туману, бо коли я помилюся, то ти вже не виправиш цієї помилки за все своє життя. Джентлмен на імя Лоррі, відповідайте йому.

— В чім справа? — спитав пасажир боязким і тремтячим голосом. — Кому я потрібний? Це ви, Джеррі?

— Так, м-р Лоррі.

— В чім справа?

— Депешу послали за вами звідтіля, від T. і K°.

— Я знаю цього посланця, кондукторе, — сказав м-р Лоррі, злізаючи з підніжки на дорогу, в чому йому допомогли інші