выслухати оповѣданя паничѣвъ о то̂мъ, якъ взяли Олівера на поліцію. Оповѣданье було подро̂бне, але зъ такими додатками и прикрасами, яки̂ майстеръ уважавъ за конче потрѣбни̂.
— Я лякаюсь, щобы о̂нъ зъ де-чимъ не выхопивъ ся, а то мали-бысмо черезъ него клопо̂тъ, — завважавъ жидъ.
— То дуже можливе — сказавъ Біль зо̂ злобнымъ жалемъ. — Ты, Фажине, пропавъ!
Жидъ удавъ, що не чує, впяливъ очи въ Сайкеса и говоривъ дальше:
— Я думаю, що єсли менѣ що зроблять, то вамъ ще бо̂льше дадуть ся въ знаки. А тогды, любчику, зъ тобою буде го̂рше, якъ зо̂ мною.
Сайксъ ажь по̂дскочивъ, глянувъ люто на жида, але той здвигавъ раменами и дививъ ся на передъ себе. По довго̂мъ мовчаню сказавъ Сайксъ лаго̂днымъ голосомъ:
— Треба конче до̂знати ся, що дѣялось въ поліціи.
Фажинъ кивнувъ головою, якъ-бы годивъ ся зъ тою гадкою.
— Єсли о̂нъ нѣчого не выспѣвавъ и єго замкнули, то намъ нѣчого бояти ся. Лише потреба допильнувати, коли єго пустять, щобы знову зловити єго.
Жидъ опять кивнувъ головою. Рада була дуже добра, то̂лько выконанье єи було не легке, бо кождый зъ чотирохъ джентельмено̂въ не мавъ найменшои охоты ити на поліцію. Они заклопотано споглядали на себе, коли уво̂йшли ти̂ двѣ молоди̂ дамы, котрыхъ Оліверъ по̂знавъ передъ ко̂лькома днями. Розказали имъ цѣлу пригоду и жидъ высказавъ надѣю, що Бетсі возьме на себе сю задачу. Молода дама була занадто добре