роты зъ дому убогихъ, на-по̂въ заголодженои, збѣдованои, нѣкимъ не пожалуванои, всѣми погорджуванои.
За першихъ десять мѣсяцѣвъ „выкормлено“ Олівера Твіста, а пото̂мъ о̂ддали єго до філіи дому убогихъ, о̂ддаленои три милѣ. Двацять до трицять другихъ такихъ малыхъ переступнико̂въ закона о убогихъ выховувалось ту по̂дъ материньскимъ наглядомъ старшои женщины, котра до̂ставала на кождого по по̂восьма пенса тыжднево и мали̂ росли анѣ занадто добре живлени̂, анѣ надто тепло одягани̂, анѣ пещени̂. По̂восьма пенса — то було досыть, але старуха була розумна и досвѣдна. Она знала, якъ легко дѣти могли бы перетяжити жолудокъ, знала, що́ для нихъ добре, але ще лучше знала, що́ добре для неи самои. Длятого она лишала значну часть для себе, въ найглубшо̂й глубинѣ вынаходила ще глубшу, и тымъ доказала, що докладно зглубила експеріментальну фільософію.
Кождый знає исторію о иншо̂мъ експеріментально̂мъ фільософѣ, котрый поставивъ славну теорію, що ко̂нь може жити безъ ѣды. Сю свою теорію выказавъ такъ знаменито, що въ живленю свого власного коня довѣвъ нарештѣ до одного стебла соломы на день, и безъ сумнѣву зробивъ бы бувъ зъ него незвычайно быстре, дуже и нѣчо не ѣдяче звѣря, коли бъ оно на двадцять и чотири годинъ передъ днемъ свого цѣлковитого посту не було погибло. Наша старуха дуже часто примѣняла ту саму систему до дѣтей заведеня зъ подо̂бнымъ