отаманів переїменовано у виборних. З 1832 року старий Литовський Статут, на підставі якого творено суд у Гетьманщині, замінено російськими законами.
Року 1796 чернігівське намістництво було назване „Малоросійською губернією“ з прилученням до неї намістництва Новгород-Сіверського. У 1802 році Малоросійську губернію переїменовано в Чернігівську, яку 1808 року поділено на пятнадцять теперішніх повітів. У 1850 році скасовано було уряд генерал губернатора в Чернігові, і губернією правили з того часу аж до Великої Революції 1917 року звичайні губернатори.
На протязі XIX віку московський уряд стер усі ознаки, які одріжняли життя колишньої Гетьманщини од звичайних російських губерній: скасовано місцеве право в судових ділах, скасовано міське самоврядування; на вищі адміністративні посади, не тільки світські, але й духовні призначалися москалі і то такі, що дуже вороже ставилися до всяких проявів місцевого життя, особливо в сфері національній; школи зроблено розсадниками обмосковлення й казенного патріотизму; всіми силами старався уряд заглушити всякі прояви національного українського життя. Але це йому не вдалося. 3-по-між самого помосковленого панства — потомків колишньої старшини козацької — знайшлися люде, які не хотіли миритися з духовним приниженням свого народу, з його темнотою й неволею. Коли на порозі XVIII й XIX століттів відродилася українська література і в творах Івана Котляревського заявила про своє право на місце в ряду літератур других словянських народів, коли ця молода література, одразу ставши на демократич-
