Право боронить богатого батька перед “визиском” зі сторони власної, але не слюбної дитини. На плечі слабої жінки спадає не справедливе право, передає їй майже всю журбу о вихованє дитини і звільняє батька від всякої відвічальности.
Число неслюбних дітий в Австрії є більше в краях замешкалих німецьким народом і менше в словянських краях.
Статистика з року 1899 виказує на сто уродин стільки процент неслюбних дітий:
| В Долішній Австрії | 24.1 |
| В Горішній Австрії | 18.8 |
| В Сальногороді | 25.0 |
| В Стирії | 23.4 |
| В Каринтії | 41.4 |
| В Країні | 6.8 |
| В Галичині | 12.1 |
| В Побережу | 6.7 |
| В Чехії | 13.4 |
| В Моравії | 10.0 |
| В Сілезії | 10.0 |
| В Дальматії | 4.0 |
родять неживі діти ніж замужні жінки. І смертельність неслюбних дітий далеко більша, як дітий слюбних подруж. Положенє не замужної женщини перед породом дитини розпучливе. В останних місяцях тяжи вона не може знайти занятя і мусить видавати весь защаджений гріш і продавати ліпшу одежину, тому добро не замужних матерей які переважно походять з робітничої кляси, вимагає щоби уряд закладав материнські каси які би запевнили кождій женщині перед породом дитини мінімальну запомогу. Подібні каси істнують вже в Італії. Кого здибаємо в судах з пятном убійства дитини на чо-
