мислового заведеня для докладної ревізії без попередного повідомленя працьодавців.
Робітниці терплять через недостаток охоронного уставодавства; смертельність у працюючих женщин, тимбільше, що великий процент робітниць не підлягає примусовому обезпеченю в касах хорих.
Виключені від обеспечень є рільні робітники домова і лісна служба. Особливо сухоти (туберкульоза) пожерають великі жертви. На 1000 померших сухітників-робітників, що працювали в сілськім господарстві припадало в році 1896-ім 1219 женщин, а в році 1900 1365 женщин. З огляду на злі мешкальні услівя і через поживу та катеґорія робітників паде жертвою хороби пролєтаріяту — сухіт. Жінки слабші і менше відпорні і тому в них більша смертельність.
Довгий робочий день шкідливий для кождого працюючого. Але як робітник, по тяжкій заводовій праці верне змучений до дому, має нагоду положити ся і хотяй кілька годин може відпочити. Женщина-робітниця, по цілоденній зарібковій праці, мусить займати ся домом, зварити їсти, помити діти, чистити мешканє, випрати і сповнити много инших дрібних занять, як верне до дому, так, що її праця не кінчить ся у фабриці, але пізнійше. Тільки уставовий осьмигодинний робочий день — як того жадають соціял-демократи уможливить женщині сповняти господарські занятя без великої шкоди для здоровля. Особливо вільні, але платні пополудня в суботу, мали би для женщин-робітниць велике значінє.
Також молодечі робітники, сини і дочки пролєтаріяту заінтересовані в боротьбі за коротший робочий день і ще більше вборотьбі за