Женщина сповняє важну ролю відродженя людскости. Натура вложила на женщину той обовязок, що в часі тяжи і породу женщина потребує особливої опіки і шанованя здоровля, як нове поколінє має бути здорове і здібне до житя.
Тимчасом бачимо, що тільки дуже мала скількість женщин має можність підчас тяжи і породу щадити своє здоровля і велика більшість женщин мусить підчас цілого того періоду тяжко працювати, бо зарібок мужів не вистає на удержанє родини; охоронне уставодавство зовсім не вистарчаюче.
Женщини мусять домагати ся зміни обовязуючих устав. В першій мірі важно, щоби женщинам працюючим в промислі, на рілі, чи в господарстві домовім були признані слідуючі права: 1) 2–4 тиждневе увільненє від праці і повна платня перед породом і через 8 тижднів по породі, як дитина жиє і мати її кормить. 2) Безплатна лікарська і акушерська поміч через цілий час хороби. 3) Признанє женщинам по породі подвійної платні, щоби вони могли ліпше відживляти ся. О скільки каси хорих не в силі покрити побільшених коштів, уряд мусить допомогти податковими грішми. (Таку запомогу дістають женщини в Італії і в Копенгазі, столиці Данії).
Праця в тяжи до самого породу, або зараз по породі має для жінки фатальні наслідки. Жінка родить слабі часто до житя не здібні діти і сама впадає в недугу, що може тривати через ціле житє.
Ніхто не узглядняє женщин в зарібковій праці — яко “слабу половину роду людського”, і же-
