почав по-малу судити і мирян. В руках у духовенства була і освіта. Школи були тільки при монастирях і вчили в них ченці. Наука була тільки церковна, богословська, і мирян инших наук не учили, хоча сами ченці вчилися усяких наук. Книжки були найбільше самі богословські, а таких, де б говорилося про світ Божий, про те, які єсть люде на світі, і де вони живуть, — таких книжок тоді не було… Нічого більш, крім молитов, церковних уставів та віри в Бога так, як написано було в книгах, ніхто не повинен був знати; а як хто починав своїм розумом доходити до всього та не згоджувався з тим, що в книгах стояло, того зараз в єретицтві обвинувачувано, брали його на муки, одбірали в нього маєток і звичайно на смерть засуджували. Найчастійше палено таких єретиків вогнем. Багато неповинних людей загинуло тоді. В одній Гішпанії, за часів лютого одного судії — Торквемади, було позбавлено життя, ніби-то за єретицтво та знахурство, 11.000 душ, та ще 9.000 позбулися маєтку.
Оттаку то силу мало тоді католицьке духовенство над людьми!
Мало воно велику силу, мало і скарби грошові незлічимі, але не пішло йому на користь ні те, ні друге. Од надмірної власти та багацтва духовенство католицьке у-край зіпсувалося. Папи роскошують, було, по царськії, живуть в палацах, до народу з'являються з превеликою пихою, в короні, під дорогим наметом, який не-
