Суд на тому скінчився, і Гуса знову повели у тюрму. Він уже знав, яка його доля чекає, і почав збіратися у Божу путь. Та чим ближче він був до смерти, тим твердіший і спокійніший він ставав.
6 липня (іюля) року 1415 було останнє засідання Констанцького собору в соборній церкві. На засіданні був і Сигизмунд. Після служби увели Гуса і поставили на підвисшенню посеред церкви; Гус впав навколішки і молився.
Потім почали читати протокол того, в чому він винен. Тут було прописане таке, що й купи не держалося. В одному місці стояло: „Гус учить, що Божество не в трьох, а в чотирьох особах, і що четверта особа — він сам“.
Гус аж жахнувся од такої несовісної нахабної брехні, але говорити йому не дали, обізвавши упертим єретиком.
Гус упав на коліна і почав молитись „за неправедних суддів і неправдивих свідків“.
Почувши теє, де-які з суддів зареготалися, инші кричали, щоб він перестав. Коли Гус перестав, було прочитано, що Гуса, як упертого єретика, присуджено позбавити священицького стану і спалити вогнем; усі його книжки повинні бути спалені, память його — проклята, а душа має піти в пекло.
Потому Гуса поставили на підвисшення і одягли на нього усю священицьку одіж, щоб
