Вкраїні; чутка про нього дійшла і до Московського царства. Великим ворогом його виступив римський імператор, брат короля Вацлава — Сигизмунд. Сигизмунд був чоловік освічений, жвавий і дуже бажав великої слави собі придбати. Задумав він, між иншим, скликати такий величезний та пишний вселенський собор, якого ще ніколи не бувало, і на тому соборі погодити усі сварки і церковному росколу край зробити. Собор об'явив він на 1 падолиста (ноября) року 1414 у місті Констанці.
Перед собором папа римський бачився з Сигизмундом і поскаржився йому на брата його Вацлава за його ніби-то поблажливість до єретиків. Тут Сигизмундові і спало на думку — покликати Гуса у Констанц.
Як довідався про це Гус, то спершу навіть зрадів такій щасливій оказії: адже-ж він, прибувши на собор, не тільки виправдається од брехливих обвинувачувань, але перед усім світом виявить правду, „потягне за собою увесь собор і заставить усіх обороняти і визнавати ту правду!“ Його остерегали, щоб не дуже він вірив імператорові, бо той може віддати його ворогам, але Гуса це не лякало:
— Я не побоюся, — говорив він, — перед усіма виявити віру Христову, а як треба буде, то готов за правду навіть смерть приняти.
Скинулися друзі та прихильні до нього йому на дорогу, — бо у Гуса навіть на убоге життя не ставало, — і вирядили його на Констанцький
