Сторінка:Доманицький В. Смерть за правду (Оповідання про Івана Гуса) (1906).pdf/21

Ця сторінка вичитана

а як сей незабаром помер, то Івана XXIII настановлено. Збинек не гаючися доніс йому, що Гус єретицтво поширює, і папа зараз же велів покликати Гуса в Рим, щоб там його, як слід, покарати, а тим часом одлучив його од церкви. 15 марця 1411 року було виголошено анафему проти Гуса у всіх церквах пражських, крім двох, де панотці не послухали. Весь город за те, що спочував Гусові, був покараний інтердіктом — се-б-то заборонено було службу в церквах одправляти.

Але Гус поклав собі не звертати уваги ні на архиєпископські, ні на папські постанови, і говорив казання в своїй часовні так, як і до того, неначе нічого й не було. Де-які панотці, дивлячись на Гуса, і собі так стали робити.

Та не довго довелося Гусові своє діло робити. Папа Іван XXIII, почуваючи небезпешним себе на престолі, замислив проти ворогів своїх хрестовий похід спорудити і пообіцяв усім, хто візьме в ньому участь, розгрішення гріхів і минулих, і теперішніх, і навіть прийдешніх. Король Вацлав і архиєпископ пражський згодились на се і дозволили в церквах за похід промовляти. Але Гус почав говорити проти походу; він говорив, що такі заходи папи противні христіянській науці, а троє молодих хлопців, ходячи по церквах, сперечалися із попами, кажучи, що розрішеиня гріхів папою — брехня. Хлопців тих схопили і другого дня усім трьом голови пости-