|
Славянськиї діти |
Ото ж саме в ті часи, коли чехам доводилося скрутно од німців та од своїх понімечених панів і старшого духовенства, народився у містечку Гусинці Іван Гус. В якому саме це році було, напевно не знати, а вважають, що року 1369.
Батьки Івана були прості селяне, і йому змалечку довелося зазнати чимало горя. Дуже малим оддано його в науку до Праги і він там жив, як усі тоді бідні школяри, з того, що співав та услуговував у церкві. Невеселе було його життя…
„Коли я був голодним хлопчиною, — згадував він уже дорослим, — я робив з хліба ложечки, і їв ними доти, поки нарешті не з'їдав і ложки“.
Дуже рано почав Гус помишляти про те, щоб стати попом; мабуть на те оддали його до школи й батьки. А бути попом йому одразу хотілося тільки з-за того, щоб з злиднів вибитися та у достатках жити. Скінчивши нижчі школи, Гус записався до пражського університету, скінчив його з честью і остався в ньому за професора. Незабаром, року 1400 він висвятився на попа. Оттоді-то з ним і сталася велика переміна, і він з веселої і жвавої людини мало не на ченця змінився. Ще як був він студентом в університеті,
