будь, і той на бенькеті давав йому дання (отрути). Не було такого злочинства, якого б папи тоді не робили. А дивлячись на пап, не краще було і все духовенство.
На таке срамотнє життя пастирів церкви люде побожні, котрі сміливіщі, не могли байдужим оком дивитися, — вони насмілювалися отверто показувати на те, до чого дійшла вже католицька церква, і вимагали, щоб вона навернулася на правдиву стежку. Такою людиною був і Іван Гус, що за правду, за сміливиї речі проти католицького духовенства заплатив своїм життям.
От про життя цього одважного правдолюбця у нас і буде далі мова.
Іван Гус був родом з Чехо-Моравів, того краю, де за 1000 літ перед нами навчали слову Божому славянські первоучителі Кирило та Мефодій. Чехи — народ славянський, рідний з нами і близький до нас мовою, так само, як і инші славяне: поляки, серби, болгари, словаки, словінці; чехи стали христіянами ранійше од нас, і ранійше од нас стали людьми освіченими. В ті часи, коли Україну усякі азіяти (найбільше татарва) посідали та руйнували, коли ще й
