Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/95

Ця сторінка вичитана
И три папы, и баронство Та й выйшовъ зъ палаты!..
И винчани главы: „Поборолы! поборолы!..
Зибралыся мовъ іуды Мовъ обеленилы.
На судъ нечестивый Автодафе! автодафе!..
Противъ Христа. Свары, гоминъ, Гуртомъ заревилы.
То реве, то вые[1] И цилу ничъ бенкетовалы
Якъ та орда у табори, Ченьци, Бароны… вси пилы
Або жиды въ школи… И пьяни Гуса проклыналы
И, всимъ разомъ заципило!.. Ажъ поки дзвоны загулы.
Мовъ кедръ середъ поля — И свитъ наставъ… Идуть молыця
Ливанского, — у кайданахъ. Ченьци за Гуса. Зъ загоры
Ставъ Гусъ передными! Червоне сонце ажъ горыть,
И окинувъ нечестывихъ И сонце хоче подывиця
Орлимы очима. Що будуть зъ праведнымъ творить?!..
Затрусилысь, побилилы Задзвонилы въ уси дзвоны
Мовчки озирали И повелы Гуса
Мученыка. — „Чого мене На Голгофу у кайданахъ
Чи на прю позвалы? И нестрепенувся…
Чи дывиця на кайданы??.. Передъ огнемъ[2], ставъ на ёму
„Мовчи чеше смилый… И молитву діе.
Гадюкою зашипилы „О Господы милосердый
Звиремъ заревилы. Шо я за подіяв
„Ты еритыкъ! ты еритыкъ!“ Оцымъ людямъ? твоимъ людямъ!
Ты сіешъ росколы! Защо мене судять!
Усобища розвиваешъ[3] Защо мене розпинають!
Святійшой воли — Люды! добри люды!
Не прыймаешъ!.. „Одно слово!“ Молитеся! неповинни[4]
Ты богомъ проклятый! И зъ вами те буде!
Ты еритыкъ! ты еритыкъ!..“ Молитеся! люти звири
Ревилы прелаты Прыйшлы въ овнихъ шкурахъ
Ты усобныкъ!.. „одно слово И пазори розпустыли…
Ты всимы проклятый!.. Ни горы, ни муры
Подывився Гусь на Папы Не сховають. Розильеться
  1. Мабуть: те реве, те вые.
  2. Спочатку було — „костром“ (прим. ред. „Былого“).
  3. „Розвиваєшъ“ — од слова „віяти“, „розвіяти“…
  4. Здається, що інтерпункція повинна бути инакша, а власне: „молитеся, не повынни“.