Сторінка:Доманицький В. Критичний розслід над текстом Кобзаря (1907).djvu/87

Ця сторінка вичитана

Не потурай: легче плакать,
Як ніхто не бачить.

Крім того, вірш цей в рук. Деп. Пол. видруковано не у 8, а в 16 рядків, що значно краще.

31. „Єретик“ або „Іван Гус.“

Початок „Посланія“ видруковано вперше р. 1861 в „Основі“ (кн. І), а незабаром вийшло літографоване видання у Відні р. 1863 (оригінал „Посланія“ і частини поеми зостався у сина П. І. Шафарика, професора чешс. техн. Акад. в Празі). Варіанти дає текст, видрукований у „Правді“ р. 1873^[1], (ч. 15 і 16), а також є вони у Пражському Кобзарі, де крім того в примітках дано варіанти ще з якогось рукопису. Варіанти дає також текст з рукопису Л. Жемчужникова (3. Н. Т. т. 39), але тілько для І і II розділів, — без „Посланія“. Оден листочок автографа з „Гуса“ з поправками Шевченка єсть і в Чернигів. музеі імени В. Тарновського (од слів „Розбойники, людоїди“ до кінця розділу — до „Папськоі булли“), а копія з перших 7 рядків того самого автографа єсть в паперах В. П. Науменка. Нарешті дуже цінна знахідка цього року — в архиві Департ. Поліції, де знайдено цілу поему, з датою 10/Х 1845. („Посланіє“, як відомо, датовано 22/ХІ 1845).

Хронологично редакції ці стоять так:

а) що до „Посланія“, то найдавніща та, що в Праж. Кобз., далі — рук. Деп. Пол., потім — літографованого вид. 1863, і найпізніща — Кожанчиківська; б) що до самоі поеми, то: 1) рук. Департ. Пол., 2) коп. Жемчужникова, 3) близько до неї —

↑ Редакція „Правди“, подаючи текст, додала таку примітку: „подаємо у сему н-рі одну, а в другому подамо ще другу із доси єще нігде недрукованоі поеми Тараса Шевченка „Иван Гус“, пересланої поетом славному Шафарикови. Першу частину чули ми перед 10 літами і запамятали собі деякі варіанти, котрі також тутки наводимо. Початок звісний буде і нашим читателям, бо був у нас вірно після рукописи відфотографований“. З підкресленого вище речення я бачу, що примітку зробив д. Ю. Романчук, який і подав „Івана Гуса“ до „Правди“, про що він пише до мене в листі з 24/VII 1906: „деякий відпис (з нецензурних поезій) і затратився у мене, але лишився в моій памяти, і я подав єго до Правди з 1873 р. „В „Правді“ р. 1873, крім „Івана Гуса“, инших Шевч. творів не друковалося. В „Правді“ „Посланіє“ не видруковано.

[1] Редакція „Правди“, подаючи текст, додала таку примітку: „подаємо у сему н-рі одну, а в другому подамо ще другу із доси єще нігде недрукованоі поеми Тараса Шевченка „Иван Гус“, пересланої поетом славному Шафарикови. Першу частину чули ми перед 10 літами і запамятали собі деякі варіанти, котрі також тутки наводимо. Початок звісний буде і нашим читателям, бо був у нас вірно після рукописи відфотографований“. З підкресленого вище речення я бачу, що примітку зробив д. Ю. Романчук, який і подав „Івана Гуса“ до „Правди“, про що він пише до мене в листі з 24/VII 1906: „деякий відпис (з нецензурних поезій) і затратився у мене, але лишився в моій памяти, і я подав єго до Правди з 1873 р. „В „Правді“ р. 1873, крім „Івана Гуса“, инших Шевч. творів не друковалося. В „Правді“ „Посланіє“ не видруковано.

[1]