Вперше видруковано в „Основі“. 1861, ІІ. Автографа немає. Датовано цей вірш, на здогад, роком 1846. Цього року знайдено цей вірш въ Департ. Поліції разом з иншими, і дата під ним: „13/XI 1844 у Петербурзі“.
Відмін у виданню д. Романчука — немає. В рукоп. Деп. Пол. передостанній рядок: невкрите, голодне (серце) — читається: невкрите, розбите.
Вперше видруковано в „Основі" 1861, кн. I, і дату поставлено там 1846. Кієвъ. Автографа немає. Цього року вірш цей знайдено разом з иншими в Департаменті Поліції, і дата там 13/XII 1844. Заголовку там немає, а починається вірш словами: „Заворожи мені, волхве“. В рукоп. Деп. Пол., в найраніщій редакції цього вірша, єсть чимало одмін.
17, 11 зн: хату руйнувати, — в рук. Д. П.: пустку руйнувати.
17, 4 зн: може вернеться в некриту — в рук. Д. П.: з-за світа, а далі вставлено два нових рядки:
Хоч в середині обілить
Горілую хату.
17, 2 зн: І укриє, і нагріє, — в рук. Д. П.: і витопить, і нагріє.
18, 5: Може ще раз пожурюся, — в рук, Д. П.: помолюся. Нарешті після кінцевих слів: Хоч крізь сон побачу, стоїть ще чотири рядки, незнаних досі:
<poem>Встань же братом (?), хоч одури, Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити.</poem>
Так виглядає ця поезія в найпершій редакції.
