411, 10: я аж засміявся! — В Пражск: я як засміявся! Очевидно, що як краще, бо воно й сильніше за: аж засміявся…, і, „ведмедик“ може б і не почув, як би автор голосно не зареготався…
411, 11: він і почув, та як гикне, а у Львів.: він і почув се — та як зикне! В рукоп. Деп. Пол: зикне. Але Пражськ. варіант, (гикне) видимо, пізніший, — то треба вже його й брати.
411, 20 — брати моі милі, — в рукоп. Деп. Пол. та у Льв. вид.: брати любі, милі!
411, 21: я не своє росказував, — а у Льв. вид.: що не своє росказую; в рукоп. Деп. Пол.: що не своє росказав вам; але в Пражськ. К (росказував) краще.
Дата у Львів. виданні стоїть: червень у Петербурзі 1844. Так і всі вважали, що дата 8/VI, а тим часом вона 8/VII 1844.
25. Хустина.
Вперше надруковано в альманаху „Луна“ на рік 1881. Автографа немає. Текст цієї поезії, видрукований в „Луні“, досить лихий: бракує в ньому в одному місці аж 2 рядки. В паперах д. В. П. Науменка знайшлася копія цього вірша, писана на 5 боках звичайного почтового паперу з вибитою на першій сторінці короною з літерами „А“ і „К“[1]. Письмо з 70-х чи початку 80-тих років. Копія ця дуже важна тим, що вона дає і повніщий, і поправніщий текст, ніж той, що в „Луні“ та взагалі в „Кобзарях“. Між иншим, текст цієї копії, мало ріжниться од тексту знайденого цього року в Департ. Поліції, хоч, очевидно і поправніщий за нього і пізніщий. Що до дати, то до сього часу, „Хустину“ цю датували р. 1841 (її Шевченко заслав був, в першій редакції, Корсунові для 2-го випуска альманаха „Сніп“), але у зшиткові, що знайдено цього року в Департ. Поліції, вірш цей датовано 18/Х 1844.
Відміни:
153, 1—2:
У неділю не гуляла
На шовк заробляла,
- ↑ Як здогадуюся — А. Корсуна [сина того А. Корсуна, що видав „Сніп“]